Гордість і душа держави, її надія й оберіг
(до дня українського козацтва)
Ідеали козацтва не мають строку давності, бо це ідеали порядності, відданості й патріотизму.
Вони не ходили в латах. Вони не мали ані щитків, ані мечів. Вони були справжніми героями. Вони були козаками! Більш за все вони любили свободу та Україну.
Засновником Запорізької Січі історики називають Дмитра Вишневецького (Байду). Д. Вишневецький – нащадок найдавнішого і славного роду українських князів Волині з міста Вишнівця.
 
З кінця 30 – х років ХVІ століття Дмитро приєднується до козацьких загонів і бере активну участь у боротьбі проти турок і татар. Похід 1563 року для нього виявився останнім. Татарські загони розбили військо Вишневецького, схопили ватажка і віддали туркам. За наказом турецького султана Вишневецького підвісили за ребро на стіні султанського замку. Ця героїчна смерть оспівана у народній думі про відважного козака Байду. Він посунув татарські кочовища від Дніпра на захід і схід, чим облегшив становище не тільки запорозького козацтва, а й усього українського населення. Гетьманство Петра Конашевича – Сагайдачного було не дуже тривалим, але досить плідним. За 8 років (1614 – 1622) він здійснив одну із основних реформ війська – з партизанських загонів перетворив його на регулярну армію. Для боротьби з татарами і турками потрібен був флот. Сагайдачний збільшив число козацьких човнів – чайок до 300. В похід вирушало від 15 до 21 тисячі воїнів (в кожну чайку могло сісти від 50 до 70 чоловік). В Хотинській битві козацька армія на чолі з Сагайдачним налічувала 41520 козаків. Це була в основному кіннота з рушницями. Козаки мали і 22 гармати. Боротьба тривала 39 днів.Про героїчне минуле – Дмитра Вишневецького, Петра Конашевича – Сагайдачного ви прочитаєте в книзі «Гетьмани України: Дмитро Вишневецький, Петро Конашевич – Сагайдачний». Кожному новаку, що прибував на Січ, громада давала прізвисько. Наприклад, найлегендарнішого з козацьких отаманів Івана Половця називали Сірком. Ще підлітком він приручив вовка – сіроманця і вважав його своїм побратимом. Кошовому Отаману Сірку, Петру Дорошенку, Івану Виговському присвячена книга «Гетьмани України: Іван Виговський, Петро Дорошенко, кошовий отаман Іван Сірко». Вони усім єством вболівали за долю Батьківщини і її людей, боронили від турецької, татарської, російської навали.
 
Сірко увібрав найкращі риси тих, хто називав себе «запорожцями». Тому запорожці й любили його. 15 разів вони обирали Сірка своїм кошовим отаманом. Запорожці казали, що рівного воїна в цілому світі немає, – сам Бог відкрив йому це: «Сірко не тільки долав людей, він перемагав чортів. Річка Чортомлик, де стояла Січ Сірка, від того й називається так, що в ній Сірком було убито чорта, який там хлюпався». Проводячи все життя на війні, Сірко відокремлювався великодушністю та безкорисливістю. Він ніколи не переслідував слабкого ворога, а після перемоги не брав собі здобичі.
Петро Калнишевський – ввійшов в історію як останній кошовий отаман Запорозької Січі. Він очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Кошовий мав заслужену репутацію будівничого. З його ідеї і на його кошти зявилися прекрасні церкви в Лохвиці, в Ромнах, в Межигірському монастирі. Генерал – губернатор князь Потьомкін запевняв, що завжди при царському дворі буде відстоювати інтереси Січі і всієї України. Та не минуло й року, як Січ було зруйновано, а Петра Калнишевського заарештовано та заслано на Соловецькі острови. Там, замурований в казематі, кошовий помер у 112 – річному віці. Іменем Петра Калнишевського названа одна з центральних вулиць міста Кривого Рогу, як шана та пам'ять нащадкам про славні подвиги кошового отамана Запорозької Січі – Петра Калнишевського. Про хоробру та порядну людину, що провела 27 років в Соловецьких казематах – Петра Калнишевського, ви прочитаєте гортаючи сторінки книги «Гетьмани України: Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський». Кожний з цих гетьманів – неповторна особистість. Іван Мазепа виношував ідею незалежності України, Павло Полуботок за свої устремління поплатився життям – помер в казематах Петропавловської фортеці, гетьман Данило Апостол орудував не шаблею, а словом і зняв багато безглуздих обмежень, послабив втручання Росії у внутрішні справи України, Кирило Розумовський провів ряд важливих реформ в Україні, підтримував освіту і обдарованих людей. Шановний читачу, подорожуючи сторінками книг, ти дізнаєшся про славних гетьманів та історію Запорізької Січі, про останні роки її існування, про її розгром і невмирущу славу.
|